Принцип встановлення зв’язку

(THE CONNECTING PRINCIPLES)

Принцип встановлення зв’язку робить можливим навчитись (і для дитини, і для батьків) поведінці, що базується на довірі та призводить до безпечної (здорової) прихильності.

Цей принцип випливає з поведінки, яка пов’язує мати з новонародженою дитиною, що передбачає тривалий візуальний контакт, турботливі дотики, постійну увагу до потреб дитини.

  • Усвідомлене спостереження (Observational awareness)

Для ефективної роботи з травматизованими дітьми необхідне усвідомлення їх особливостей. Тому важливо, щоб ті, хто піклуються про дитину (батьки, опікуни, вихователі) спостерігали за поведінковими та психологічними проявами дитини (тривоги чи спокою) під час її взаємодії з іншими. Виявляючи ознаки стресу та тривоги, батькам (опікунам, вихователям) потрібно спокійно реагувати на поведінку дітей, які не вміють висловлювати свої потреби. Важливе розпізнавання невербальних проявів тривоги, таких як: розширення зіниць, рівень серцебиття, глибина дихання, напруженість м’язів. Чуйність батьків (вихователів, опікунів) до розпізнавання невербальних проявів типів реакцій на небезпеку («боротьба, втеча, завмирання») можуть попередити шкідливі поведінкові прояви завдяки доречному реагуванню.

  • Самоусвідомлення (Self-awareness)

Для батьків (опікунів, вихователів) також залишається важливим усвідомлювати свій власний емоційний стан, тип прихильності, емоційну чуйність.

  • Навички, пов’язані з прихильністю (Skills of attachment)

Навички здорової прихильності тісно пов’язані із терапією, що базується на довірливих взаємовідносинах. А саме: турбуватись про інших, приймати турботу, самостійність, вміти висловлюватись та домовлятись. Принцип встановлення зв’язку включає кожне з цих вмінь.

ТОДВ вчить людей, які піклуються про дитину, знижувати рівень агресії у дітей, «надаючи їм голос». За ТОДВ, дитину, яка проявляє небажану поведінку, можна спитати:«Ти можеш сказати мені, використовуючи слова, а не поведінку про свої почуття чи потреби?» Дитині, яка продовжує проявляти небажану поведінку, ми можемо запропонувати обговорити можливі варіанти співпраці, наприклад:«Якщо ти не хочеш виключити телевізор прямо зараз, може, тоді знайдемо компроміс?»Таке надання дитині голосу стає основою для розвитку довірливих взаємовідносин. Особливо це важливо для дітей, які «втратили можливість вибору» у ранньому дитинстві внаслідок ігнорування їхніх потреб чи насильства.

  • Ігровий простір (Playful engagement)

Ігровий простір сприяє встановленню доброзичливості та довіри між батьками (опікунами, вихователями) та дитиною. Це допомагає дитині долати страх, встановлювати прив’язаність, здобувати соціальну компетентність. Навіть якщо батьки не грали з дитиною, дитина може отримати позитивний досвід спільної діяльності в процесі терапевтичних ігрових вправ.

Реагування на поведінку дитини в ігровій формі також є потужним інструментом для її розвитку. Наприклад, дитину, яка силою вимагає, щоб батьки дали їй сік, можна в ігровій формі запитати:

«Ти просиш чи вимагаєш?» чи «Спробуй попросити з повагою».

  • Бути «на одній хвилі» (Attunement)

Це досягається через вербальні та невербальні підтримуючі прояви між батьками (опікунами, вихователями) та дитиною, такі, як контакт поглядів, безпечні дотики, сумісна діяльність, співпадаючі вподобання (наприклад, коли дитина обирає колір олівця, можна прокоментувати «Мій улюблений колір!» або «Я б теж його обрав»), також значення мають голос (тон, гучність, ритм) і мова тіла.

Таким чином, другий принцип ТОДВ говорить про те, що потужним інструментом у подоланні травми дитини є встановлення належного контакту із нею. Не тільки проявляючи турботу щодо дитини, а й надаючи їй самій можливість висловлювати свої думки, страхи та побажання, ми «надаємо голос» тим дітям, які втратили його за травмуючих обставин. Крім цього, важливо бути рефлексивними щодо своїх станів та почуттів. Все це закладає основу для бажаних змін.

Автор: Поліна Кликова
Редактор: Вікторія Кузнєцова
Джерело інформації: Karyn B. Purvis, David R. Cross, Donald F. Dansereau, and Sheri R. Parris.
Trust-Based Relational Intervention (TBRI): A Systemic Approach to Complex Developmental Trauma.
– Child Youth Serv. Oct 2013; 34(4): 360–386.