Дослідження діяльності груп підтримки
Актуальність дослідження
Війна – це травматична подія, яка може мати глибокий і тривалий психологічний вплив на кожного індивіда та суспільство в цілому. Одним зі способів соціо-психологічної підтримки населення є проведення груп підтримки для різної цільової аудиторії з метою підтримки психіки в умовах довготривалої травмуючої події. У групах підтримки люди мають можливість висловити свої почуття, поділитися досвідом і отримати емоційну підтримку від інших людей, які пройшли через подібні переживання.
Мета
Охарактеризувати роботу груп підтримки на прикладі діяльності проєкту Міжнародної громадської організації «Міжнародний центр розвитку і лідерства» «Посилення спроможності організацій і спеціалістів, які надають соціальні послуги та соціально-психологічна підтримка населення в умовах війни».
Тривалість
Дослідження проводилось на базі Міжнародної громадської організації МГО «МЦРЛ» з жовтня 2022 р. по квітень 2023 р. в онлайн-форматі.
Завдання дослідження
Описати теоретичні засади проведення груп підтримки, виділити ключові поняття, пов’язані з методом роботи груп підтримки
Визначити основні запити учасників груп підтримки, форми підтримки їхніх учасників
Описати вплив груп підтримки на психоемоційний стан учасників
Методологія
Першим інструментом дослідження було обрано контент-аналіз звітів від фасилітаторів груп, з допомогою якого було отримано список запитів від учасників та тем, які були обговорені під час зустрічей. Всього було проаналізовано 106 звітів фасилітаторів з описом перебігу зустрічей. На базі звітності були сформовані схеми з запитами та формами підтримки, які обговорювали учасники під час груп.
Для можливості проаналізувати базу даних були отримані відповідні дозволи від керівництва організації, особисті дані учасників не аналізувались і не розповсюджувалися.
Для реалізації другого інструменту дослідження було обрано онлайн-опитування учасників з допомогою Google- форм. Вибірка формувалась за методом доступності. До вибірки потрапили респонденти, які брали участь у групах підтримки, організованих МГО «МЦРЛ» у рамках ініціативи з надання соціальних послуг і психосоціальної підтримки населенню під час війни. Ці люди постраждали від війни і потребують психосоціальної підтримки, щоб впоратися зі стресом і травмами, спричиненими бойовими діями.
Респондентам було запропоновано дати відповідь на запитання опитувальника, який складався з 3 частин:
Блок 1. Соціально-демографічний
Блок 2. Питання щодо досвіду відвідування груп підтримки
Блок 3. Оцінка психоемоційного стану учасників та впливу відвідування груп підтримки
результати
Описано теоретичні засади проведення груп підтримки,
виділено ключові поняття, пов’язані з поняттям «групи підтримки»
Після початку повномасштабної війни українське населення зазнає постійного руйнівного впливу. В умовах неоголошеної війни росії проти України населення опинилося в ситуації політичного насильства (Levy, B. S. & Leaning, J. (2022). Політичне насильство в цьому контексті, згідно з аналізом російсько-української війни, проведеним Леві та Лінінгом (2022), включало використання військової сили, зокрема ракетних обстрілів, для ураження цивільних об’єктів. Це завдає значної шкоди благополуччю цивільного населення.
Застосування політичного насильства в російсько-українській війні має серйозні та довгострокові наслідки для фізичного та психологічного стану цивільного населення. Українці наразі переживають постійний стрес, а також фізичні руйнування, спричинені атаками на цивільні райони та об’єкти інфраструктури.
Отже, умовах війни люди переживають ряд емоційних станів, які є передумовою формування психологічних і фізіологічних проблем, вони потребують підтримки як професійної, так і заснованої на принципах рівності. Найбільш адекватної відповіддю на такі запити є групи підтримки та групи само-/взаємодопомоги.
Варто виокремити відмінність між двома методами роботи:
Групи підтримки – добровільні об’єднання людей, котрі мають схожі проблеми та кризові життєві обставини, зустрічаються протягом тривалого часу з метою надання взаємної допомоги та підтримки, обміну інформацією й ресурсами, що можуть бути корисними для вирішення їх проблем. Специфіка таких груп полягає в тому, що відповідальність за організацію й проведення зустрічей покладена на фахівця, а не на учасника групи. Фасилітатор модерує групу, спрямовуючи дискусії, сприяючи рівноправній участі та керуючи процесом.
Група само-/взаємодопомоги – колектив людей, об’єднаних загальною життєвою проблемою або ситуацією. Групи самодопомоги функціонують автономно, самостійно визначаючи свою діяльність, теми та методи роботи, оскільки вони розробляються самими членами групи. Діяльність груп орієнтована на постійну активну співпрацю своїх членів і не передбачає формального лідера. Початкові організаційні питання можуть вирішуватися професіоналами, але це не є обов’язковим. “Лідер” не є експертом у цій галузі, а радше тим, хто потребує допомоги.
МГО ‘’МЦРЛ’’, як відповідь на запит людей, які переживають травмувальні події, розпочали діяльність груп підтримки, які проводяться професійними фасилітаторами. Завдяки такому типу соціальної підтримки учасники мають можливість:
- поділитись своїм болем
- поговорити про свої страхи
- відчути, що вони не самотні
- дізнатись, як інші справляються з подібними ситуаціями
”Групи підтримки часто є тим місцем, де можна почати осмислювати свій досвід, який спочатку сприймається як приголомшливий. Обмін досвідом сприяє почуттю універсальності: «Я не один/одна»
(El Jamil, F., Hamadeh, G.N., Osman, H. 2007)
Важливо зауважити, що одним з головних принципів проведення груп підтримки, організованих МГО ‘’МЦРЛ’’ є підхід ‘’резілієнс’’
Резільєнтність (резілієнс, психологічна пружність, життєстійкість тощо) – це здатність людини справлятися зі складними життєвими подіями та відновлюватися після труднощів чи стресу.
Відновлення життя окремого індивіда чи громади може відбуватися завдяки тим ресурсам і здатностям, які в них добре розвинені. Усі сильні і слабкі сторони, які має людина, усе, що вона пережила в своєму житті, є умовами для зростання. Люди можуть обмінюватися ресурсами, формуючи соціальні мережі, які є середовищем підтримки. Головною метою роботи у цьому підході є досягнення балансу між стресовими і підтримуючими чинниками, ризиками та захисними факторами, забезпечити відповідність потреб та можливостей.
Види підтримки, які надає участь у групах підтримки:
*за класифікацію Cutrona та Suhr (1992)
Інформаційна
надання інформації щодо стресового питання
Емоційна
вираження емпатії та турботи
Мережева
вираження почуття приналежності та спільності
Поваги
виявлення цінності, поваги, впевненості у здібностях
Основні принципи проведення груп підтримки:
Безпечне та дружнє середовище
Підтримка рівних
Дотримання правил екологічної комунікації
Гнучкість та чутливість до індивідуальних потреб учасників
Підхід ”резілієнс”
Опис досвіду роботи груп підтримки
Отримавши нові виклики та розуміючи потребу у підтримці населення при переживанні наслідків війни , МГО«МЦРЛ» менше ніж за місяць від 24 лютого, почали процес організації проведення перших груп підтримки.
Метою проведення груп підтримки в рамках проєкту була соціально-психологічна підтримка українців, які постраждали від війни. Заручившись підтримкою експертів та залучених наукових консультантів, було прийнято рішення доцільності проведення груп підтримки при наявних обставинах.
Перший крок передбачав пошук фасилітатора, який був готовий в стані кризи до проведення групи та мав для цього особистий ресурс. До проведення було залучено три фасилітатора, усі жіночої статі. Фасилітатори є сертифікованими тренерами організації та мають необхідні знання та компетентності для проведення груп. Було обрано онлайн-формат проведення груп, що дає змогу долучитись більшій кількості учасників, без обмеження щодо одного місця перебування.
Перша група відбулась 22 березня 2022 року та цільовою аудиторією було визначено усіх людей, хто постраждав від війни. Друга група була відкрита згодом (з липня 2022 року) для жінок, чиї чоловіки воюють. Перші чотири зустрічі були відкритими для долучення нових учасників, але згодом реєстрація була закрита та створився список постійних учасників. Оскільки питання проживання розлуки з чоловіком-військовим є дуже особистим для жінок, цей формат передбачає більш приватну обстановку.
Групи підтримки проводились з періодичністю в 1 раз на тиждень, кожного разу в установлений час. Це надавало додаткове почуття стабільності для учасників, що було надзвичайно важливим в стані непередбачуваності. Кожна зустріч мала обмежені часові рамки – 90 хвилин для кожної групи. Організатори наголошували на важливості дотримання визначеної тривалості, тому заохочували учасників не запізнюватись (щоб не переривати групову динаміку в процесі обговорення) та не затримуватись більше кінцевого терміну. Іноді, через велику кількість учасників або надзвичайно високу актуальність обговорюваної теми, зустрічі можуть затягнутись у часі проведення, але не більше 20 хвилин.
В дослідження увійшли 106 груп підтримки, організованих МГО “МЦРЛ”, в період з березня 2022 р. до квітня 2023 р.
груп підтримки для усіх, хто постраждав від війни
груп підтримки для жінок, чиї чоловіки на війні
Визначені основні запити учасників груп підтримки, форми підтримки їхніх учасників
Дослідження підкреслює глибокий вплив зовнішніх подій і загального контексту війни на учасників груп підтримки. Аналізуючи звіти фасилітаторів та формуючи схеми з обговорюваними темами, було виявлено та описано деяку динаміку зміни стану учасників.
Період 1 (березень – квітень 2022 р.)
Перші місяці повномасштабної війни принесли шокуючі потрясіння для всього населення України. Учасники груп підтримки відчували втрату контролю над життям, переживаючи невизначеність, тривогу, страх і нав’язливі думки. Вимушена міграція додала емоційного напруження, викликаючи біль, смуток і глибокий розрив між минулим і сьогоденням. З’явилися фізичні порушення, які підживлювалися постійним стресом. На перших етапах відмінним є те, що учасники зазначають бажання турбуватись про близьких, але одночасне небажання піклуватись про себе.
Період 2 (квітень – серпень 2022 р.)
На тлі тимчасового затишшя на фронті учасники адаптувалися до “життя під час війни”. Відбувся перехід від гострого дистресу до пошуку сенсу та самоідентифікації, а також визнання “втоми від війни”. Було відзначено позитивний вплив участі у групі підтримки. Також, важливим є те, що учасники дозволяють собі турбуватись про себе, думати про себе, а не лише про інших. Додатково, віслудковуються обговорення важливості особистого вкладу кожного в перемогу.
Період 3 (серпень – жовтень 2022 р.)
Загострення конфлікту підірвала тимчасову відносну стабільність, оскільки росія чинить терор над мирним населенням та військовими і проводить ракетні обстріли цивільних об’єктів. “Втома від війни” поглиблювалася, породжуючи почуття відчаю і гніву. Учасники помічають погіршення стосунків в близькими через постійний стресідносини погіршилися. В таких умовах участь у групі підтримки стала важливою підтримкою у кризові часи, сприяючи почуттю єдності. Також, важливим для продовження жити та боротись за своє майбутнє є усвідомлення особистої ідентичності як українця. Учасники обговорюють важливість української мови та ідентифікування себе як окремий народ як і всередині країни, так і закордоном.
Період 4 (жовтень 2022 р. -січень 2023 р.)
Центральною темою цього періоду є відключення електроенергії через постійні ракетні обстріли української енергосистеми. Учасники обговорюють адаптацію до нових реалій життя та усвідомлення важливості задоволення базових потреб (що не помічалось в мирні часи). Навіть в таких складних умовах учасники обговорюють бажання на самореалізацію, але і одночасне почуття докору через це. Поряд з цим стосунки між учасниками в групі стають більш близькими та довірливими (“група надихає жити”, відчуття, що група – це ”велика родина”). Поряд з неможливість задоволення базових потреб, учасники гостро відчувають зміну ставлення до себе, турбота про себе виходить на передній план у взаємодії з як з близькими, так і в соціумі.
Період 5 (січень – березень 2023 р.)
Головною особливістю є переживання річниці війни. Учасники обговорюють тривогу та очікування річниці повномасштабного вторгнення, спогади та емоції, що піднімаються, страх погіршення ситуації. На фоні аналізу подій минулого року, постають питання щодо українського суспільства в умовах війни. Аналізуючи минулий рік учасники зазначають, що група стала осередком стабільності та підтримки протягом року війни та висловлюють глибоку взаємну довіру один до одного. Розуміючи наскільки багато було пережито, приходить глибоке розуміння головної мети – збереження українського народу.
Період 6 (березень – квітень 2023 р.)
Повторне загострення конфлікту призвело до чергових емоційних спадів, проте учасники визнали особистісний ріст і нові якості. З’явилася критика дій уряду та зосередженість на тому, щоб “жити сьогоднішнім днем”. В умовах нестабільності участь у групі залишалася необхідною для підтримки, сприяння стійкості та прагнення до подолання труднощів.
Аналіз кожного з періодів розкриває траєкторію змін: від початкового шоку і гострих станів до пошуку сенсу, єдності і продовження боротьби на тлі сладних викликів, які спричинені війною. Група підтримки стала життєво важливою опорою, яка підтримувала учасників під час емоційної нестабільності та сприяла їхній готовності продовжувати жити в умовах війни.
Детальна схема зміни запитів та болей учасників груп підтримки у різні періоди за покликанням
Описаний вплив груп підтримки на психоемоційний стан учасників
Було визначено, що відвідування груп підтримки має позитивний вплив на психоемоційний стан учасників.
Таблиця 1 ілюструє зміну психо-емоційного стану респондентів у різниці між ДО та ПІСЛЯ участі у групах підтримки (суб’єктивна оцінка респондентів).
Згідно даних, наведених в табиці, середнє значення психоемоційного стану учасників покращилось вдвічі (за шкалою від 0 до 5, середній рівень до 1.76, рівень після 4.07).
Середнє значення відсотку покращення психоемоційного стану респондентів становить 46%.
Крім того, було виокремлено основні зміни, які відзначали у себе учасники:
підвищення самооцінки
розвиток відчуття контролю над власним життям
поява відчуття приналежності до групи
зменшення стресу, тривоги та невпевненості
поява безпечного місця для самовираження, обміну емоціями та отримання підтримки від інших
Таблиця 1. ”Зміна психоемоційного стану учасників груп підтримки”
Учасники зазначили найбільш значущі фактори, які допомогли їм покращити свій стан:
розуміння та емпатія від інших учасників
ресурси та інформація, яку поширювали учасники під час групи
розуміння, що “ти не один у деяких переживаннях та інші учасники також мають подібний досвід
Відповідь на питання
“Чи відчули Ви зміни у своєму психоемоційному стані до та після відвідування груп підтримки?”
До я панікувала, було відчуття кризи і невизначеності. Після групи я почуваюсь більш впевнено і маю плани на майбутнє, намагаюся сама будувати своє життя. Відчуття, що я маю більше контролю.група впливає на мене позитивно у багатьох аспектах: я почуваюсь почутою, почуваюсь частиною чогось більшого, відчуваю підтримку.
ПІДСУМКИ
В умовах війни люди переживають ряд емоційних станів, які є передумовою формування психологічних і фізіологічних проблем, вони потребують підтримки як професійної, так і заснованої на принципах рівності. Найбільш адекватної відповіддю на такі запити є групи підтримки. Учасники груп можуть знаходити підтримку під час триваючої травмуючої події (війни), ділячись своїм досвідом і отримуючи відчуття розуміння в групах підтримки. Можливість висловити своє горе, емоції та занепокоєння в безпечному середовищі сприяє формуванню почуття приналежності до спільноти та сприяє розвитку резильєнтності учасників.
Міжнародна громадська організація «Міжнародний центр розвитку і лідерства» в перші місяці війни відзначила нагальну потребу українців під час переживання кризових часів. Метою проведення груп підтримки в рамках проєкту була соціально-психологічна підтримка українців, які постраждали від війни. Було обрано онлайн-формат проведення груп, що дає змогу долучитись більшій кількості учасників, без обмеження щодо одного місця перебування. Перша група відбулась 22 березня 2022 р. та цільовою аудиторією було визначено усіх людей, хто постраждав від війни. Друга група була відкрита згодом (з липня 2022 р.) для жінок, чиї чоловіки воюють. Групи підтримки проводились з періодичністю в 1 раз на тиждень ,кожного разу в установлений час. Кожна зустріч мала обмежені часові рамки – 90 хвилин для кожної групи. Всього в період з березня 2022 року та квітня 2023 року МГО ‘’МЦРЛ’’ організували та провели 56 груп підтримик для усіх, хто постраждав від війни та 48 груп підтримки для жінок, чиї чоловіки на війні. Подальша діяльність груп продовжується і наразі.
Було проаналізовано 106 звітів фасилітаторів груп підтримки та сформовано схеми з запитами та формами підтримки, які обговорювали учасники. Схеми були поділені на часові періоди (всього виділено шість періодів, з березня 2022 року до квітня 2023 року). Було виявлено закономірності щодо впливу зовнішніх подій та контексту загальної ситуації на обговорювані теми та запити. Були виділені найпоширеніші запити та болі учасників груп підтримки, а саме: гострі стани (біль, сум, страх та невизначеність майбутнього; фізичні порушення (втрата сну, заїдання або втрата апетиту, телесна напруга тощо), втрату контролю; тривога, нав’язливі думки; складнощі переміщення всередині країни; вимушена еміграція за кордон; втома від війни; переживання щодо життя та здоров’я чоловіка військового. Серед способів, які допомогли себе підтримувати учасники зазначали: робота з емоціями (легалізація тривоги, наявність алгоритму роботи з емоціями); повернення контролю та керування ситуацією (щоденне планування, режим дня (задоволення базових потреб), ритуали та інфогігієна).
Було визначено, що відвідування груп підтримки має позитивний вплив на психоемоційний стан учасників. Порівняно з початком участі в групі їх суб’єктивна оцінка емоційного стану покращилась вдвічі. Крім того, було виокремлено основні зміни, які відзначали у себе учасники: підвищення самооцінки; розвиток відчуття контролю над власним життям; поява відчуття приналежності до групи, зменшення стресу, тривоги та невпевненості; поява безпечного місця для самовираження, обміну емоціями та отримання підтримки від інших.